Актор Максим Стерлік: Ми свою мету досягли – діти посміхаються в умовах війни

Максим Стерлік, актор Харківського академічного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка, на початку війни був змушений переїхати до Полтави. Але сидіти без діла не зміг, пішов працювати волонтером в унікальний благодійний проект підтримки молоді через мистецтво Art & Health HUBby ZELO. Тут займається тим, що вміє – акторською діяльністю, але в ролі викладача. Як кажуть в «Зело», раніше у Харкові були аншлаги на його вистави, а тепер в Полтаві – аншлаги на його заняття.

Про життя після повномасштабного вторгнення рф, переїзд, волонтерство та інше чоловік розповів Peremoga.media.

Як актор театру став вихователем та другом для дітей

З початку повномасштабного вторгнення рф життя актора Максима Стерліка змінилося кардинально. Замість улюбленої роботи в театрі – повна невизначеність, а замість оплесків глядачів – звуки вибухів. Після чергової атаки російських військ, частково постраждав і будинок, де жив актор з родиною. Так, аби вберегти свою сім’ю, він вирішив переїхати до Полтави. Саме тут прийшло усвідомлення того, що сидіти весь час в інформаційному просторі і нічого не робити – не можна.

«Спочатку взагалі не було розуміння, як діяти, що робити далі. Одного разу я побачив сюжет про Art & Health HUB by ZELO та зацікавився. Я написав керівникам проекту, що хочу і можу працювати з дітьми й дорослими і ділитися з ними тим, що вмію сам. Ми поспілкувалися, і десь через тиждень я вже викладав», – розповідає чоловік.

Нині Максим Стерлік проводить заняття з акторського та ораторського мистецтва з дітьми та дорослими. Ці заняття спрямовані на вміння створити образ і презентувати себе, на розвиток впевненості, уяви та креативності, виразності рухів, уваги, спостереження, емоційного інтелекту тощо.

В арт-хабі «Зело» зазначають, що заняття Максима Стерліка є досить популярними. Сам актор-волонтер говорить – мотиви для відвідування уроків у кожного свої, проте найголовнішим є те, що тут всі знаходять саме необхідне – підтримку в цей складний час.

«Напрям нашого арт-хабу – психологічно-соціальна допомога. Ми не ставимо собі за мету виховати справжніх художників чи акторів. У цьому просторі кожен може розкрити в собі те, про що раніше не здогадувався. Цим ми відрізняємося від профільних закладів культури. Тут люди знаходять своє середовище, друзів, підтримку, і тут вони розкриваються», – каже Максим.

Здебільшого заняття проходять у формі гри. Актор-волонтер розповів, що саме такий формат допомагає дітям відчувати себе вільно, бути собою та усвідомити суть того, чим вони займаються.

«Коли діти починають грати на сцені певну роль, відчувається фальш. Але коли вони просто граються – вони органічні, енергійні, емоційні. На прикладі звичайних розваг, я показую їм, що немає різниці між сценою та життям – і там, і там потрібно бути справжнім», – каже актор.

Максим Стерлік зазначає, що звичайно терапія через мистецтво дає свої результати.

«Ми ставили задачу, щоб діти посміхалися навіть в умовах війни, відволікалися від інформаційного та психологічного тиску. Ми показуємо їм, що є інша реальність, яку ніхто не відміняв. Коли даєш змогу дітям відчути це, вони щасливі. Тому треба займатися розвитком, творчістю, духовністю. Ці питання є такими ж важливими і нагальними, як наприклад харчування чи відпочинок. Ми свою мету досягли – наші діти посміхаються».

Не акторською майстерністю єдиною

До повномасштабного вторгнення рф Максим Стерлік, окрім театральної діяльності, займався організацією івентів, тож вміє вигадувати та проводити різноманітні активності, чим і займається у «Зело». Більше того, чоловік вигадує та самотужки власним коштом виготовляє розвиваючі ігри з дерева. Нині арт-хаб заповнений низкою ігрових столів для дітей.

«Виготовляю дерев’яні розвиваючі ігри в гаражі. Вони розвивають уяву, логічне мислення, але все у формі гри, ненав’язливо та цікаво. У мене було бажання організувати простір, де б люди могли і навчатися, і відпочивати», – каже Максим.

Театральна діяльність під час війни

Навіть під час війни Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка презентує українську культуру за кордоном.

Так, восени вистава театру «Калігула» за п'єсою Альбера Камю (режисер – Олександр Ковшун) здобула Гран-прі III-го Багдадського міжнародного театрального фестивалю, а виконавець головної ролі Максим Стерлік переміг у номінації «краща чоловіча роль».

Крім того, вистава «Калігула» здобула Гран-прі в номінації «краща вистава» на VII Міжнародному театральному фестивалі, що проходив у м. Ербіль.

Максим Стерлік має надію на те, що після перемоги театр цілком повернеться в його життя. Разом з тим, волонтер збирається продовжувати свою діяльність викладача акторського мистецтва.

«Хочу займатися розвитком дітей, і здається, що в мене це непогано виходить. Головне – це потрібно і мені, і їм. Я вчусь у них, а вони – в мене. Після війни на нас чекає ще чимало викликів, але я впевнений, що розвивати дітей необхідно в будь-яких умовах», – зазначає Максим.