«Людина-легенда»: яким лишився Герой України Олександр Оксанченко у спогадах родини та колег

Полковник Олександр Оксанченко прагнув визволення України. Одним з перших піднявся в небо у 2014-му році, коли почалося вторгнення рф, та одним з перших став на захист України під час повномасштабної агресії 24 лютого 2022 року. Він загинув у повітряному бою, відволікаючи на себе ворожу авіацію. Льотчика було удостоєно звання Героя України посмертно. Але всі, хто знав його особисто, переконують, що Героєм від став ще за життя.

Про те, яким був Олександр Оксанченко розповіла його донька Ганна в інтерв’ю пресслужби 831-ї бригади тактичної авіації.

«Завжди був патріотом, справжнім сином своєї країни. Це людина, яка настільки любила Україну, літературу українську, пісні. Навіть на нічному чергуванні вчив українські вірші й дома нам їх зачитував за вечерею. На останній вечері тато зачитував вірш Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина», – розповіла донька Героя України.

Олександр Оксанченко став одним з найкращих льотчиків бойових літаків, ним захоплювалися авіатори всього світу. З 2016 року віртуозний пілот неодноразово представляв Повітряні Сили України та перемагав на міжнародних авіаційних показах в Чехії, Румунії, Мальті, Угорщині, Польщі, Словаччині, Бельгії, Великій Британії, Данії. На його рахунку більш ніж 2 тисячі льотних годин.

Сам льотчик пояснював, що фігура вищого пілотажу – це не просто красиві маневри, а елементи реального бою.

«Він марив небом, своєю професією. Він завжди говорив: треба інвестувати в авіацію, тому що треба вчитися на своїй історії. Він розумів, що ця війна, мабуть, не могла не статися.

Для нього це було питання № 1: аби в нас були сучасні літаки, аби в нас було укомплектування так, як має бути. Другові він зізнався, що кожен раз, коли вони вилітали на міжнародних авіашоу, він молився про те, щоб не дай Боже, щось не відмовило. Тобто, ми розуміємо на яких літаках це було. І при цьому він показував справжню майстерність найвищого пілотажу», – розповіла Ганна Оксанченко.

Не приховують свого захоплення Олександром Оксанченком українські пілоти, для яких він став вчителем. Його учень підполковник Юрій Б. в одному з інтерв’ю наголосив, що таких людей – одиниці.

«Оксанченко навчив, що майстерність і відповідальність – синоніми. Переконував, що наша техніка і професіоналізм пілотів – вагомий аргумент у питанні захисту країни», – зауважив учень льотчика-віртуоза.

Звичайно, військова служба займала більшу частину життя Оксанченка. Проте, рідні розповідають, що він мав різні захоплення і завжди знаходив для них час.

Так, в юності він захоплювався фотографією, любив грати на гітарі. Та найбільшим хобі військового льотчика було рибальство. Донька військового каже, що тато почувався в гармонії із природою, поповнював свої життєві сили. Часто повертався додому з вражаючим уловом великої риби.

Загинув Олександр Оксанченко на другий день повномасштабного вторгнення. Через три дні після загибелі йому присвоїли звання «Героя України» з відзначенням ордена «Золота Зірка».

Ганна Оксанченко розповіла, що востаннє говорила з батьком в день його загибелі.

«Він один з перших наших героїв, які взяти на себе удар. І він би не дав літати молодшим своїм учням, він не зміг би так. Тому що це людина, не тієї душі, щоб просто десь відсидітись, не брати участь».

«Людина-легенда» – саме так назвав льотчика Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний під час вручення ордена «Золота Зірка» дружині Світлані та старшій донці Ганні.

За матеріалами видань «Полтавщина», «Голос України», АрміяInform.