«Мій фронт – економічний»: полтавський підприємець Олег Хардін про ведення бізнесу в умовах війни

Більше 10 років в Полтавській громаді працює та розвивається компанія, що спеціалізується на виробництві панчішно-шкарпеткових виробів. Фабрика виготовляє понад 20 мільйонів пар шкарпеток на рік, які реалізує в Україні та за її межами. Як і більшості бізнесів, з початком повномасштабного вторгнення, підприємству довелося стикнутися з новими викликами. Як саме організовували роботу фабрики на початку вторгнення та як розвивається бізнес сьогодні, розповів та показав Peremoga.media засновник підприємства Олег Хардін.

Контракт із компанією Disney, 200 фахівців, 2 млн пар шкарпеток на місяць – коротко про фабрику

Близько 200 висококваліфікованих фахівців, близько 300 в’язальних машин і понад 2 мільйони пар шкарпеток на місяць – все це про шкарпеткову фабрику, виробничі потужності якої розташовані в Полтаві та Мачухах.

Важливо, що ця фабрика є чи не єдиною в Україні, яка має повний замкнутий цикл виробництва шкарпеток: від імпорту сировини до парового формування й набивки етикетки.

За 12 років роботи підприємства асортиментний ряд виріс до 25 тисяч моделей різних шкарпеток: чоловічих, жіночих, дитячих.

А ще, компанія була першим підприємством в Україні, яке підписало річний контракт із компанією Disney на використання їхніх ескізів на своїх виробах.

Нині підприємство співпрацює з великою кількістю торгових мереж, що дозволяє реалізовувати продукцію не лише в Україні, а й країнах ЄС. Крім того, тут займаються виготовленням невеликих крафтових колекцій для великих і малих компаній, а також індивідуальними замовленнями клієнтів від 1 пари шкарпеток.

Шкарпетки – це не лише про комфорт, але й про позицію

Війна диктує нові правила для українських підприємств, змушує шукати вирішення раніше невідомих проблем, і на жаль, через ці виклики вдається пройти не всім. Втім, як розповів Олег Хардін, його підприємству вдалося відновити виробництво та навіть будувати певні плани розвитку.

«24 лютого, коли почалася війна, ніхто не знав що робити, куди бігти. І дійсно, ми зупинили підприємство, бо не могли людям чітко донести, як себе поводити, адже до цього у нас не було подібного досвіду. Але буквально через тиждень я почав обдзвонювати керівників структурних підрозділів підприємства і говорити: «Збираємо колектив, виходимо, будемо в’язати «Русскій воєнний корабль, іді …». Суто з цією ідеєю ми знов запустили виробництво в Полтаві, а потім і в Мачухах», – поділився спогадами Олег Хардін.

Згодом виникла ідея створити цілу лінійку патріотичних шкарпеток, які нині користуються попитом серед клієнтів. Так з’явилися «Тракторні війська», «Бєлгородський хлопок», «Дави ворога» та шкарпетки з написами «Я – на своїй землі», «Доброго вечора, ми з України», «Люблю паляницю», «Все буде Україна» тощо.

Підприємство, що спрямоване на збереження навколишнього середовища

Олег Хардін говорить, що його бізнес – це не лише про розвиток чи про прибутки, це – про екологічно та соціально відповідальне підприємництво, тож, додає: шкарпетки з його підприємства – найекологічніші в Україні.

«До війни ми планували поставити сонячні панелі на 160 кВт, і ми це зробили тут, на виробництві. 7 липня 2022 року підключили сонячну станцію. А цього року поставили ще й в Мачухах. Чому? Бо це і про зниження собівартості продукції, і про екологічність і про енергонезалежність (особливо в умовах блекаутів), і про те повітря, яке ми щодня вдихаємо, і про дерева, які щодня спостерігаємо».

Користь, яку приносить подібне рішення, підприємець продемонстрував у спеціальному додатку.

«Якщо ми говоримо про збереження, то на сьогодні ми врятували 55 дерев. Бо завдячуючи тому, що ми не закупили цю електроенергію, не було викинуто в повітря 98,5 тонн СО2. І це на прикладі невеликого виробництва. Уявіть, як можна рятувати природу, якщо такі панелі будуть встановлювати промислові гіганти. Це вже будуть зовсім інші цифри», – розмірковує пан Олег.

Крім того, на виробництві займаються сортуванням відходів. Запчастини, папір, пластик, – все окремо сортується та здається на вторинну переробку.

Волонтерство як невід’ємна складова життя в умовах війни

Чоловік розповів, що на початку вторгнення, коли виробництво не працювало, він не міг сидіти без діла, а тому активно займався волонтерською діяльністю. Зокрема, один зі складів свого підприємства, близько 1 тис кв. м, він віддав під виготовлення коктейлів Молотова.

«Виробництво організували на одному зі складів підприємства. Потім я особисто їх розвозив на нашому службовому автомобілі Volkswagen Crafter по блокпостам. Закривали ми й інші потреби, – розвозили їжу, господарче приладдя, речі, ліки тощо..

Пам’ятаю, приїхав на блокпост в Чутовому, запитав у бійців, скільки коктейлів Молотова їм віддати. А там чоловіки 55-60 років, озброєні автоматами і рушницями, кажуть: «Залиш нам ящик, більше не треба, бо вони якщо попруть, то кинемо по 2-3 пляшки, а потім все...». Я дуже запам’ятав ці слова, цей настрій», – згадує Олег.

Також він розповів, що часто з волонтерською місією відвідував Охтирку. Найбільше в спогадах засів перший візит.

«В Охтирку мене впустили без питань, бо я був з військовими. Десь у центрі міста я побачив бійця, який махав мені й казав: «Скоріше їдь, бо русня пре, скоро знову буде перестрілка». Я проскочив через центр до районної лікарні, вигрузив ліки. Та по дорозі назад почув, як гудуть танкові гусениці. Перша думка – «капець, зараз прилетить». Але це був наш танк, я заспокоївся. Потім мені дійшло, що по танку ж можуть шмаляти орки, то намагався проскочити якомога скоріше… Емоції, які відчув тоді, пояснити важко....

Ще запам’яталася «Нива», за якою я їхав певну відстань. Я звернув увагу, що багажник машини був не закритий. А коли обганяв її, то побачив, що везуть наших вбитих хлопців… Тут взагалі бракує слів, щоб описати той сум і відчай, який я відчув».

Олег Хардін зазначив, що за перші три місяці війни вдалося роздати понад 150 тисяч пар шкарпеток. Зокрема, для тероборони та військових, для переселенців у Київ, Харків, Полтаву, Дніпро, – скрізь, де в них була потреба.

Утримуючи економічний фронт

Олег Хардін зазначає, що зараз його фронт – економічний. А тому намагається прикладати максимум зусиль там, де є найефективнішим.

«Я не воюю на фронті, і в мене з цього приводу є певні докори сумління. Проте, як відомо, війни виграє, в тому числі, економіка. Тому мій фронт саме економічний. Я розумію, що зараз тут я маю прикладати максимум зусиль, щоб люди мали роботу та своєчасну зарплату, щоб сплачувати податки».

Підприємець повідомив, що нині в планах – запустити в Полтаві ще одне виробництво на 4 млн пар продукції. Це виробництво дозволить забезпечити роботою орієнтовно 42 людини. Він додав, що при працевлаштуванні перевагу надаватимуть внутрішньо переміщеним особам.

«Нині на підприємстві працюють особи з числа ВПО. Перевагу при працевлаштуванні надаємо саме їм. Так буде і на новому виробництві. Крім того, з’явилася ідея створити хостел для працівників приблизно на 24 особи. Так, наприклад, робітники з віддалених селищ зможуть працювати методом «два тижні на роботі, два – вдома». Або люди, які зараз проживають у школах. Я впевнений, що серед них є такі, що хочуть працювати. Ось вони можуть переїхати туди. До речі, ми не перші, хто втілить таку ініціативу. Ідею цю я запозичив у «Аврори», – розповів Олег Хардін.

Замість висновку

Військова агресія рф нанесла неймовірну шкоду українському бізнесу. Водночас, вона змусила підприємців вийти за межі власних можливостей з однією єдиною метою – перемогти ворога на всіх фронтах.

Приклад підприємства з виготовлення панчішно-шкарпеткових виробів, що діє на Полтавщині, доводить: коли люди мають ціль – вони не ламаються, коли вони працюють – вони мають результат, коли вони піклуються про ближніх – вони роблять нові і нові кроки до Перемоги.