Синдром відкладеного життя: як знову віднайти сенс

Уже понад 14 місяців українське суспільство перебуває у стані підвищеного стресового напруження. Вплив війни і кризових обставин відбувається щодня – навіть якщо ми це не одразу помічаємо. Одним із впливів, який зараз можуть відчувати українці, є синдром відкладеного життя. Коли ми ніби ставимо життя на паузу в очікуванні сприятливого моменту. І від того, що не маємо можливості не те, що планувати і впливати, а навіть прогнозувати своє майбутнє – відчуваємо роздратування, занепокоєння і навіть значний стрес.

Про синдром відкладеного життя в межах ініційованої Оленою Зеленською Всеукраїнської програми ментального здоровʼя розказала кандидатка психологічних наук, завідувачка лабораторії консультативної психології та психотерапії Інституту психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України Яніна Омельченко.

Як впоратися з апатією

Якщо почуття виникають – їх не потрібно заперечувати й витискати. Навпаки, їх треба максимально прожити.

Щоби проговорити, що ви відчуваєте, може знадобитися розмова з психологом / психотерапевтом. Також ці відчуття можна намалювати або виписати. Коли ми виписуємо свої почуття і все, що з ними пов’язано, можуть з’явитися сльози, бажання щось прокричати або проговорити. І важливо це зробити – максимально проявити свої відчуття.

Після того, як відбудеться певний катарсис – коли почуття будуть прожиті й максимально вивільнені, – можна зробити для себе індивідуальну програму реабілітації, яка міститиме і спеціальні вправи антистрес, і дихальні вправи, і вправи для відновлення ресурсу.

Техніка пошуку власного сенсу

Щоби самотужки відшукати власні стимули і сенси, потрібно:

виписати свою ієрархію цілей, які можуть бути пов’язані, чи з соціальним життям, чи з родиною, чи з якимись індивідуальними прагненнями тощо

визначити ті з них, які найбільше зараз резонують, найбільше викликають відчуття, що це те, що треба: ця ціль для мене важлива, і вона допоможе мені впоратися з обставинами.

Як підтримувати себе щодня

Важливо звертати увагу та фіксувати позитивні сторони життя. Зранку замість ранкової зарядки добре буде виконати антистресові вправи, які допоможуть тримати баланс через тіло.

Протягом дня можна зробити якусь річ, що підтримає емоційно: прогулянка в обідню перерву або розмова з приємним другом, або кава зі смаколиком, або улюблена музика в навушниках. Щось, що наповнить ресурсом, певним позитивним станом.

Ввечері, підбиваючи підсумки, варто присвятити трішки часу роздумам про те, що було хорошого за цей день. Можна проговорювати з кимось або записувати те, на що ви звернули увагу. Це може бути щось незначне – не обов’язково, щоб відбулися цілі зрушення в соціальному житті. Навіть якась дрібничка, що сподобалася просто в побуті. Бо це важливо й ефективно – помічати хороше навіть за таких складних обставин.

Якщо є хороші родинні стосунки, їх важливо укріплювати. Можна започаткувати вечірню традицію, коли ви разом збираєтеся, вечеряєте і після вечері кожен говорить, що хорошого було за день, за що я можу подякувати цьому дню, за що ми можемо подякувати один одному в цей день.

Ці настанови свідомості допомагають не тільки справлятися зі стресовими обставинами, вони ще й допомагають покращувати самопочуття людини і покращувати стосунки, а також допомагають ніби розгорнути інерцію життєстійкості.

Які б не були обставини, кожного разу ми можемо знаходити причини, чому засмутитися. І наш стан свідомості має бути таким, щоб допомагав нам долати ці обставини, а не навпаки – підсумовує Яніна Омельченко.

Плекаймо своє психічне здоровʼя й будьмо здоровими!

Джерело: Міністерство охорони здоров’я України